З А Х И С Т У К Р А Ї Н И 10 КЛАС

   

                          ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 

Базова підтримка життя

Дивитись тут:https://youtu.be/YkMmDlzCWQc

Підручник з Захисту Вітчизни. 10 клас. Гарасимів - Нова програма

          

          ТЕХНІКА ВИНОСУ ПОТЕРПІЛОГО

                                              

Дивитись тут:                 https://youtu.be/gtZtNvE9PjY  

          

         Рятування поранених з поля бою

  Дивитись тут:                   https://youtu.be/1CkDvd0F5bw 

   

Евакуація поранених — це заходи, що включають винесення (вивезення) поранених з поля бою з метою їх доправлення до лікарняних закладів для надання своєчасної і повної медичної допомоги та лікування.

Евакуація негативно впливає на стан здоров’я поранених. ЇЇ завдання – звести за можливості, до мінімуму витрати часу на транспортування поранених та хворих.

У сучасному бою більшість смертей настає протягом перших 30 хв. після поранення. Швидка діагностика й оперативно почате лікування — запорука зниження бойових утрат у цілому і виживання поранених солдатів зокрема.

Найсучасніші передові технології розшуку та надання медичної допомоги полягають у використанні можливостей телемедицини, що постійно розвивається.

Телемедицина використовує передові інформаційні системи для негайного визначення тих, хто потребує допомоги. Для цього всім солдатам видається монітор індивідуального стану (МІС), який вони носитимуть як частину бойової форми. Це мініатюрний прилад, що сполучає в собі вдосконалені сенсори навколишнього середовища і фізіологічні сенсори з процесором, геопозиційним приймачем і мобільним телефоном. МІС постійно відображає життєво важливі показники життєдіяльності організму солдата. На запит командира він дає дані про географічне положення солдата на місцевості і стан його життєво важливих органів або ж указує ті показники життєво важливих органів солдата, що відрізняються від установлених норм унаслідок ураження чи захворювання. В останньому випадку МІС постійно передаватиме дані про місцезнаходження солдата і про стан життєво важливих органів, доки його не знайде медичний працівник.

Досвід Другої світової війни свідчить, що найбільші втрати медична служба зазнавала за рахунок поранення або загибелі санітарів, санітарних інструкторів та фельдшерів, які безпосередньо надавали допомогу на полі бою. Інколи ці показники сягали стовідсоткових утрат за один день бою.

Тому підготовка цих категорій медичного персоналу полягає не тільки у вивченні прийомів надання медичної допомоги, а й в ознайомленні та відпрацюванні способів наближення до поранених на полі бою. Кожен із медпрацівників повинен уміти оцінити і використати ті маскувальні властивості місцевості поля бою, які дозволяють максимально швидко та безпечно наблизитись до пораненого з метою укриття його й надання першої медичної допомоги.